ВІДПОВІ́ДНИК, а, чол., лінгв. Слово однієї мови, що означає таке саме поняття, як і слово іншої мови. Іноді словник Грінченка збивається своїм характером на словник тлумачний, не даючи російських відповідників до українських слів (Максим Рильський, III, 1956, 66); Перекладачеві поталанило знайти в своїй рідній [болгарській] мові потрібні відповідники для вираження іскристого гумору, незвичайної дотепності і чарівної граційності поетичного слова Котляревського (Вітчизна, 2, 1961, 181).
ВІДПОВІДНИК
Тлумачення слова