ВІДПО́РНИЙ, а, е, рідко. Здатний чинити опір, дати відсіч. Чому я плачу? Що на таке життя родилася? Адже і в мені повинна бути якась відпорна сила, а чому я піддаюся? (Ольга Кобилянська, I, 1956, 194); Де говорять горна — там вона відпорна — вільної Країни Рад сила непоборна! (Павло Тичина, I, 1946, 228).
ВІДПОРНИЙ
Тлумачення слова