ВІДПОЧИ́ВОК, вку, чол., розм., рідко. Те саме, що відпочинок. [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть. [Зінько:] Пияцтво не відпочивок… (Марко Кропивницький, II, 1958, 217); — Ось і нині! Неділя.., людям радість, відпочивок (Іван Франко, VII, 1951, 34).
ВІДПОЧИВОК
Тлумачення слова