ВІДПОЧИ́Н, у, чол., рідко. Те саме, що відпочинок. Буду їх [бійців] вітати. Запрошу їх до відпочину, Посаджу на лавці (Андрій Малишко, I, 1956, 258); В покої замковім він мешкав самотинно, Хоч Граф запрошував старенького гостинно До його перейти на тихий відпочин (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 66).
ВІДПОЧИН
Тлумачення слова