ВІДПЛЬОВУВАТИСЯ, уюся, увпіся, недок., ВІДПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док.
1. Плюючи, звільнятися від чогось непотрібного в роті. — Я, — каже, — чула, як вони цілу ніченьку бухикали та одпльовувались (Панас Мирний, IV, 1955, 354); Солона вода наповнює йому вуха, ніздрі, рот. б’є в підборіддя. Відкривши очі, він відпльовується (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 445).
2. перен. Спльовуючи, виражати огиду до чогось, небажання мати стосунок, справу з ким-, чим-небудь. Він озирався, відпльовувався і сварився кулаком хто й зна на кого (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 482);
// За забобонними уявленнями — спльовуючи, захищатися від нечистої сили. І одхрещувалась, і одмолювалась, і одпльовувалась Марина од нечистого… (Нечуй-Левицький, I, 1956, 112).