ВІДО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОРА́ТИ, рю, реш, док., перех.
1. Орючи, відокремлювати, відмежовувати від чогось. Як плугом од орав (Номис, 1864, № 8353);
// Орючи, відокремлювати, забирати собі. Поки Савка встане, він відоре назад отих вісім цалів, що торік загріб собі сусід (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 6).
2. Відробляти оранкою.