ВІДОБРАЖАТИ, аю, аєш і ВІДОБРАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДОБРАЗИТИ, ажу, ази́ш, док., перех.
1. Показувати кого-, що-небудь засобами слова, живопису, гри тощо. Мужність, пильність, незламну стійкість радянських прикордонників, їхні високі моральні якості відображає фільм «Блакитна стріла» (Мистецтво, 6, 1958, 4); Артистові сцени потрібно.. уміти вбирати в себе дійсний, реальний матеріал, щоб потім пройняти його вогнем своєї обдарованості і відобразити перед глядачем тип з усією характерною життєвою правдою (Саксаганський, Думки про театр, 1955, 79).
2. Те саме, що віддзеркалювати; відбивати;
// перен. Виявляти, виражати в собі певні якості, властивості; відбивати щось. Семирічний план став кровною справою всього народу, бо він відображає його думи і сподівання (Колгоспник України, 4, 1959, 1); Староруське письменство.. дуже обмежено відобразило сучасну йому живу мову (Питання походження української мови, 1956, 146).