ВІДМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМУРУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Розбирати кам’яну чи цегляну стіну, що закриває вхід до чого-небудь. Льох замурований, треба його відмурувати (Словник Грінченка).
2. Відгороджувати кам’яною чи цегляною стіною. Відмурував город від сусіда (Словник Грінченка).