ВІДМОЛОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДМОЛОДИТИ, оджу, оди́ш, док., перех.
1. Робити кого-небудь молодшим. Ти смійся, Бейбі, смійся і відмолоджуй своєю весняною свіжістю нас, прибитих, придавлених життям (Мирослав Ірчан, II, 1958, 143); — Господине моя молодая! ..Ти нашу хату звеселиш, і мене, старую, одмолодиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 99); * Образно. Так ранок одсвіжив, одмолодив ці мури, Каміння золотом обсипавши похмуре (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 64); * У порівняннях. Тут і там виринають у пам’яті [Степана] якісь помітніші події. Одні веселі, щасливі, що сама згадка про них неначе відмолоджує його, інші сумні (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 40).
2. Повертати властивості й ознаки молодого організму (людини чи тварини) старому, застосовуючи ряд заходів (пересадка залоз внутрішньої секреції, вплив на підвищення їх діяльності тощо). Ще не винайдено препарат, що відмолодив би кров стару (Степан Крижанівський, Срібне весілля, 1957, 43).
3. Проводити агротехнічні заходи до плодових дерев і кущів (зрізувати старі гілки, розріджувати крону, вирощувати молоді пагони тощо) з метою підвищення врожайності.