ВІДМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмолодити. Почував [Анатоль], що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Яків Качура, II, 1958, 333);
// у знач. прикм. А вранці озолочена сонцем, відмолоджена природа запишалася сліпучо зеленими хвилястими просторами ставківських бурякових плантацій (Яків Качура, I, 1958, 445).
ВІДМОЛОДЖЕНИЙ
Тлумачення слова