ВІДМОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до відмолодіти. Біля квітів і фруктів — ніби відмолоділий на кілька років Терентій (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 229);
// у знач. прикм. В голосі і в ході капітана справді була бадьорість, почувалось нуртування сил міцних, відмолоділих (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 330).
ВІДМОЛОДІЛИЙ
Тлумачення слова