ВІДМІ́ННИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до відмінник. Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 14).
ВІДМІННИЦЯ
Тлумачення слова
ВІДМІ́ННИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до відмінник. Десятирічку вона скінчила посередньо, хоч були роки, коли від початку й до кінця йшла відмінницею (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 14).