ВІДМЕРЗАТИ, а є, недок., ВІДМЕРЗНУТИ і ВІДМЕРЗТИ, зне, док.
1. Під дією тепла розмерзатися, відтавати. Порозтавали сніги, зійшла повідь, позбігала скрізь вода, а ще земля зовсім же то і не відмерзла (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 122).
2. Гинути від морозу (про частини тіла, рослини). Хвища знялася, коні стомилися, ноги в людей відмерзали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 246); — Я лежатиму тутечки! — кричав Петро. — Нехай мені одмерзнуть вуха, шоб ви знали (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 98); Гілки відмерзли.