ВІДМАХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до відмахувати 1—3. * Образно. — Проте чого це ми засумували, — урвав він сам себе, відмахнувши хвильову хмаринку (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 130).
Відмахнути рукою — махнувши рукою, виразити цим небажання щось робити, говорити тощо. Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (Василь Еллан, II, 1958, 19).
ВІДМАХНУТИ
Тлумачення слова