ВІДЛУПЦЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Сильно побити когось. Вона нагадає йому його жінку й отут при людях.. відлупцює його (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 384); [Сергій:] Я.. розказував, як ти мене вчив рибу ловити і раз відлупцював (Олександр Корнійчук, II, 1955, 27).
ВІДЛУПЦЮВАТИ
Тлумачення слова