ВІДЛУНЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛУНИТИСЯ, иться, док. Віддаватися луною. Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 34); Верескливий і тонкий його голос покотився на леваду, відлунився на ставу, обізвався в очеретах (Василь Кучер, Прощай.., 1956, 99).
ВІДЛУНЮВАТИСЯ
Тлумачення слова