ВІ́ДЛЯСОК, ску, чол., розм. Те саме, що відляск. Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Панас Мирний, I, 1954, 78).
ВІДЛЯСОК
Тлумачення слова
ВІ́ДЛЯСОК, ску, чол., розм. Те саме, що відляск. Я, випручавши руку, як дам йому по губах, аж відлясок пішов (Панас Мирний, I, 1954, 78).