ВІДЛІ́Г, логу, чол., діал. Переліг. У плузі Волики розсердились, вертіли, брать відлогу не хотіли (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 187); На лівому боці яруги, на відлозі, — сліпучо-біла товчениця пісків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 124).
ВІДЛІГ
Тлумачення слова