ВІДЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлічити;
// у знач. прикм. Траплялися їй такі молотники, що ховали в кулі невимолочене жито жменями або зменшали одлічені снопи, одкидаючи в засторонок (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 309).
ВІДЛІЧЕНИЙ
Тлумачення слова