ВІДКИДНИ́Й, а, е. Який, будучи прикріплений одним краєм до чого-небудь, може відкидатися, відчинятися, відхилятися. Підніжки [екіпажа] були одкидні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 167); Притиснувшись до стіни, сидів [дідуган] на відкидному стільчику, похитуючись від руху поїзда (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 214); Степан і Микола були у сорочках з одкидним комірцем, у чорних коротких штанях (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 197).
ВІДКИДНИЙ
Тлумачення слова