ВІДКУШЕНИЙ

ВІДКУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкусити;
//  у знач. прикм. Він уперто жував травину й спльовував убік відкушені шматки стебла (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 69).