ВІДКУ́ПНИ́К, а, чол., іст. Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення. Податки на сіль і вино були продані відкупникам на кілька років вперед (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 55).
ВІДКУПНИК
Тлумачення слова
ВІДКУ́ПНИ́К, а, чол., іст. Той, хто одержував право (за гроші) стягати державні податки з населення. Податки на сіль і вино були продані відкупникам на кілька років вперед (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 55).