ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкупити. — Звісно, гуртом веселіше, — посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 41).
ВІДКУПЛЕНИЙ
Тлумачення слова
ВІДКУ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкупити. — Звісно, гуртом веселіше, — посміхнувся до Насті Гаркуша і відійшов до свого, відкупленого в діда вікна (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 41).