ВІДКРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКРУТИ́ТИСЯ, учуся, утишся, док.
1. тільки 3 ос. Розкручуючись, відокремлюватися від чого-небудь; відгвинчуватися. Гвинт відкрутився.
2. перен., розм. Те саме, що викручуватися 3. Василь відкручувався жартами і примовками (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 776); Я мусила брехнею відкрутитися від товариства панни Місі (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 114).
3. тільки недок. Пас. до відкручувати.