ВІДКРАСУВАТИСЯ, ується, док.
1. тільки 3 ос. Закінчити цвісти (про злакові культури); відквітувати. Відкрасувалися буйно жита й пшениці. Вже сонячний червень поклав ясну позолоту на ниви (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 178); Ось поле відкрасувалося, треба набирать молочка, так порожній мішечок. Чи не буде пустоколос? (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 322).
2. Перестати пишатися своєю красою. Понад ровами буруян-будяк, упав козак, одкрасувався навік (Павло Тичина, I, 1957, 140); * Образно. Ущухли грози і відкрасувались Ясні веселки (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 148).