ВІДКОРКОВАНИЙ

ВІДКОРКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкоркувати;
//  у знач. прикм. До шатра зайшла стара Земфіра. Принесла відкорковану пляшку, склянку і у великій череп’яній мисці смажену картоплю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 50).