ВІДКО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відкохати. По концтаборах, шляхових відділах і різних тилових.. організаціях на тепленьких місцях сиділи здорові, вгодовані і одкохані на легких європейських бліцкрігах різні есесівські гаупт-шар-унтер і просто рядові «фюрери » (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 81);
// у знач. прикм. Вуса Кучеревського здалися ще надто моложавими в порівнянні з відкоханим чорнявим.. вусом Івана Івановича (Іван Ле, Право.., 1957, 294).
ВІДКОХАНИЙ
Тлумачення слова