ВІДКЛА́ДЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до відкласти. Каминецький вийняв з шухляди стола.. наперед відкладену книгу, простягнув її Бронкові (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 231); Учора відбулося догравання відкладених партій (Вечірній Київ, 14.I 1961, 3).
2. Який відклався (в 1 знач.) Де вже утворилась нормальна кістка, вона під впливом хвороби знову втрачає частину відкладених у ній солей і розм’якшується (Хвор, дит. віку, 1955, 123).