ВІДХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відхилити 1, 3. Двері були відхилені трохи в сіни (Андрій Головко, II, 1957, 71);
// відхилено, безос. присудк. сл. Задум [сценарію про наших героїв в Арктиці] було відхилено керівництвом, яке поставило вимогу, щоб я спішно написав «що-небудь таке» про сучасне наше життя на Україні (Олександр Довженко, I, 1958, 24).
ВІДХИЛЕНИЙ
Тлумачення слова