ВІДХОТІТИСЯ, очеться, док., кому, безос., з інфін., розм. Перестати хотітися чого-небудь. Йому відхотілося їсти, в голові шумлло (Іван Франко, IV, 1950, 409); — Стогни, Ільку, не бійся нічого, стогни вголос, може, відхочеться їм у карти грати! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 28).
ВІДХОТІТИСЯ
Тлумачення слова