ВІДКАРБУВАТИ, ую, уєш, док.
1. перех., спец. Виготовити що-небудь карбуванням.
2. неперех., перен. Вимовити з підкресленою виразністю. — І можеш присягатися в цьому перед цехом? — Можу, — впевнено відкарбував Грицько, скосивши око на Кузьменка (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 195); — Тут немає бидла, прошу пана, — відкарбував суворо Бартош (Радянська Україна, 25.IV 1959, 4).