ВІДКАРАСКУВАТИСЯ

ВІДКАРАСКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАРАСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Звільнятися від кого-, чого-небудь неприємного; викручуватися. Боровий спершу, як тільки міг, відкараскувався від запрошень Коростилевського (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 151); — А що, Федоре, панів куме! — ледве ворочаючи язиком, вимовляє Федір. — Дожився? Здибало тебе щастя, що не втрапиш, як і відкараскатись від нього? (Панас Мирний, IV, 1955, 233); Думка про неї [Олександру] наганяла хмару на Гнатове чоло; він жахався тої думки,.. силувався одкараскатись від неї (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70); Ні іронією, ні поблажливістю, ні глузуванням Каргата не спиниш і нічим од нього не відкараскаєшся (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 184).