ВІДІГНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відігнути. Капелюх невеличкий, такого самого крою, як і в батька, лише криси його по-парубоцькому відігнуті (Ярослав Галан, I, 1960, 478);
// у знач. прикм. У всіх театрах були грубо мальовані під оксамит червоні сукна і завіса з нафарбованими золотими китицями, з відігнутим краєм матерії (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 211).
ВІДІГНУТИЙ
Тлумачення слова