ВІДГВИНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГВИНТИТИ, нчу, нти́ш, док., перех. Обертаючи що-небудь по гвинтовій нарізці, знімати, відокремлювати. Помалу, вже зовсім машинально Крайнев почав одгвинчувати і загвинчувати гайки (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 129); Допізна цієї місячної ночі сиділи в літаку два хлопчики, відгвинчуючи все, що можна було відгвинтити (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 113); Віконниці на залізному прогоничі, а прогонича Маланка ще не одгвинтила (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 63).
ВІДГВИНЧУВАТИ
Тлумачення слова