ВІДГОВО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВІДГОВОРИ́ТИСЯ, орюся, оришся, док., розм. Те саме, що відмовлятися 4. Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (Нечуй-Левицький, III, 1956, 258); — Хто ти такий? — питає його цар. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 133); Тимоха дуже було часто гроші бере в батька, а той, не вміючи одговоритись.., дає йому, скільки він забажає (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 257).
ВІДГОВОРЮВАТИСЯ
Тлумачення слова