ВІДГОРЯТИ

ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка);
//  Кінчати горіти.  * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35).