ВІДГОДО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до відгодувати. Відгодовані зерном гуси.
2. прикм. Гладкий, угодований. По дворах блукають кури, поросята, відгодовані свині (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 351); Мчали широкі селянські сани, запряжені парою одгодованих коней (Іван Микитенко, II, 1957, 269).