ВІДГІ́ННИЙ, а, е.
1. Пов’язаний із відгоном худоби (овець і т. ін.). Тваринництво тут [у Центральному Казахстані] переважно відгінного типу (Економічна географія СРСР, 1957, 354); На відгінних пасовищах пасеться 9000 овець (Колгоспник України, 11, 1957, 41).
2. Признач. для відгону (в 2 знач.). Відгінний апарат.