ВІ́ДДЗВІН, вону, чол., рідко. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону. По лісу лупають віддзвони тарілок на колесах хазяйського воза, неначе з кимсь дражняться (Іван Ле, Історія радості, 1947, 49).
ВІДДЗВІН
Тлумачення слова
ВІ́ДДЗВІН, вону, чол., рідко. Відбиття дзвеніння чого-небудь; луна дзвону. По лісу лупають віддзвони тарілок на колесах хазяйського воза, неначе з кимсь дражняться (Іван Ле, Історія радості, 1947, 49).