ВІДДЗВЕНІТИ, нить, док.
1. Перестати дзвеніти. Оддзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід, — Ти синів найкращих, сивоглавий Львове, Обираєш нині на новий похід (Максим Рильський, I, 1956, 204); Вже давно оддзвеніли трамваї і в будинках погаслії огні (Володимир Сосюра, I, 1957, 118).
2. перен. Перестати звучати; відлунати (про пісню і т. ін.). Віддзвеніли пісні.