ВІДДИМАТИСЯ і ВІДДУВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДДУТИСЯ, уюся, уєшся, док.
1. Важко та з шумом дихати. Шинкар стояв за стойкою, мов не до його річ, — тільки почервонів та знай оддимався (Панас Мирний, II, 1954, 128); Морем плив тюлень. Часом він пірнав.. Потім показувався знов. Віддувався, випускав повітря з грудей, бризкаючи краплинами (Микола Трублаїні, I, 1955, 141).
2. тільки 3 ос. Ставати опуклим; випинатися. Незграбно на всі боки стирчав і оддувався на їй недоладно вдягнутий кольоровий крам (Степан Васильченко, I, 1959, 300); Мене зустрів добродій, страшніший від інших з обличчя і в якого кишені віддимались ще більш, ніж в інших (Володимир Самійленко, II, 1958, 274); Його губи віддулися, лице зморщилось (Іван Франко, IV, 1950, 401).