ВІДДИХА́ННЯ, я, сер.
1. рідко. Дія за значенням віддихати 2. Ах, та тюремна служба! ..Вічне віддиханне важкою, затроеною атмосферою тюрми (Іван Франко, II, 1950, 272).
2. заст. Відпочинок. Пішов в темний лужок на оддихання (Павло Чубинський, V, 1874, 773).