ВІДДУ́ШИНА, и, жін. Невеликий отвір для обміну повітря, витягання диму, газів і т. ін. Земляночку викопав Марко під самим дубом.., з дупла проходила оддушина (Олекса Стороженко, I, 1957, 390); Він тільки кинувся до віддушини в хліві, яка виходила на вулицю, й виглянув звідти (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 217).
ВІДДУШИНА
Тлумачення слова