ВІДЦІЛЯ, ВІДЦІЛЬ, присл., розм. З цього місця; звідси. А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох (Тарас Шевченко, I, 1951, 293); Це відціля ти проводжала мене на захід огняний (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 255); Вже берега і не видко, Не видко землі відціль (Іван Нехода, Казки.., 1958, 52).
ВІДЦІЛЯ
Тлумачення слова