ВІДЦІ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відцідити. Ставить тоді господиня.. редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд — Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх (Микола Зеров, Вибр., 1966, 326);
// у знач. прикм. Відварені і відціджені варениці змішують із злегка підсмаженою на маслі цибулею (Українські страви, 1957, 237).
ВІДЦІДЖЕНИЙ
Тлумачення слова