ВІДЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відчепити;
// у знач. прикм. Їхній одчеплений вагон довго возили, переводили на різні колії (Яків Качура, II, 1958, 350); Сава Петрович.. на відчепленому паровозі помчав уперед (Олесь Донченко, VI, 1957, 177).
ВІДЧЕПЛЕНИЙ
Тлумачення слова