ВІДЧА́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відчайдушний. — Він людина гаряча, відчайна (Олесь Донченко, III, 1956, 156); Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає (Юрій Яновський, V, 1959, 35).
ВІДЧАЙНИЙ
Тлумачення слова
ВІДЧА́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що відчайдушний. — Він людина гаряча, відчайна (Олесь Донченко, III, 1956, 156); Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає (Юрій Яновський, V, 1959, 35).