ВІДЧАЯ́КА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що відчаюга. — Якщо в твоїй крові.. є хоч крапля заячої — тікай од печі. Сталевар — це одчаяка (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 100); Його не вважали ні відчаякою, ні боягузом. Він був скромний собі трудівник війни, сумлінний, завжди урівноважений (Олесь Гончар, III, 1959, 374).
ВІДЧАЯКА
Тлумачення слова