ВІДБИ́В, у, чол., військ. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (Павло Тичина, I, 1957, 271).
ВІДБИВ
Тлумачення слова
ВІДБИ́В, у, чол., військ. Удар, яким відбиваються, захищаючись від удару супротивника. Котовський удар зберігав свій десь наостанок, а тільки одбиви вправно робив він (Павло Тичина, I, 1957, 271).