ВІДБЛИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Давати відблиск; відсвічувати. Очі в його [діда], правда, одблискують, як луска, проте допитливі й проникливі (Степан Васильченко, II, 1959, 521); Ген-ген червонів череп’яною стріхою склад, дивився віконцями, в яких відблискували останні промені згасаючого сонця (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 156).
ВІДБЛИСКУВАТИ
Тлумачення слова